Кожна людина є унікальною, неповторною, незвичайною. Хто ж вона така для чого живе на землі? Що означає бути справжньою людиною? Саме про це ішла мова на філософському столі «Якщо ти байдужий до інших, ти не заслуговуєш уваги, що відбувся в бібліотеці с. Вири. Після дискусії молоді люди відповіли на питання, для чого живе людина, який слід вона залишити повинна на землі. А спочатку прослухали притчу.
Майстер побудував будинок і подумав: «Завтра тут поселяться люди». У цей час біля будинку грався маленький хлопчик. Він скочив на цементований поріг і залишив слід.
Минуло багато років, хлопчик став дорослим. Життя його склалось так, що часто переїжджав з міста в місто. Прийшла старість, згадав чоловік своє село, приїхав на рідну землю, зустрічався з людьми та його ніхто не пам’ятав. Зустрівся на дорозі дідусь, і він звернувся до старого. «Чи є в тебе син чи донька?» - «Ні, не маю я нікого». «Можливо, посадив дерево?» - «Ні не посадив». - «Можливо, ти поле засіяв?» - «Ні, не працював я в полі». «Певно, вірші пишеш, оповідання складаєш?» - «Ні, я цього не вмію» - «Тоді хто ти такий, що ти робиш у цьому житті?».
І чоловік згадав, що залишив слід на порозі. Будинок стояв, ніби вчора збудований, а на порозі закам’янілий дитячий слід». «Ось і все, що лишилося після мене», - з гіркотою подумав чоловік. Ось така історія. І в ній трагедія життя. А що ж може принести щастя? Відповіді були різні: хороша сім’я, великий будинок, здоров’я, освіта, гроші, друзі, гарна зовнішність, розум. З давніх-давен український народ працював на свіжому повітрі, дотримував постів. У застіллі значне місце відводилось не тільки танцям і пісням, а й гумору. Засуджувалось зловживання спиртним, курінням тютюну: люди віддавали перевагу здоров’ю, бо то основа життя.
Кожен з нас ставив перед собою запитання: добра я людина чи зла? І не завжди знаходить відповідь. На думку молоді, добра людина може підтримати у важку хвилину, розуміє чужий біль, завжди допоможе. На жаль, тільки в казках перемагає добро, а в житті нерідко стаємо свідками розгулу зла. І хто ж у цьому винен? Якби кожна людина зробила на одну злу справу менше, а на добру більше наскільки б світлішим стало життя! У переліку злочинів, яку одна людина чинить проти іншої, є злочин словом. На давніх табличках написано таке застереження: «Не розтуляй вуст, не говори відразу, коли роздратований, бо доведеться розплачуватись». - Якщо ви хочете, щоб вас поважали, поводьтесь з іншими так, як хочете, щоб поводились з вами. Не будьте запальні та злостиві в стосунках з людьми, навчіться, давати, а не тільки брати. Творіть людям добро, - з такими словами звернулися організатори заходу до присутніх. Недаремно ж кажуть: не віджени колючим словом, того, хто руку подає. Так можна навіть випадково і щастя втратити своє.
Валентина ПАВЛУШКО, завідувачка бібліотекою с. Вири.
