Минулого тижня в ДП «Клесівське лісове господарство» розпочали масштабні роботи з посадки лісу, а відтак у краї стартувала Всеукраїнська акція «Майбутнє лісу — у твоїх руках»
Лісгосп щороку проводить великий обсяг робіт з лісовідновлення та лісорозведення як на площах недавніх рубок головного користування, так і на нелісових землях. І нинішньої весни, як тільки настала сприятлива погода, розпочали ці роботи.
Першу ділянку на околиці селища площею 1,4 га засадили стандартними сіянцями сосни робітниці Клесівського лісництва Галина Поляховська, Олена Гавралова, Тетяна Сальник і Марія Смицька. Маленькі рослинки вишикувались стрункими рядочками в борознах. Їх випестили в спеціальних тимчасових розсадниках. Щороку в лісгоспі на 4 гектарах вирощують понад 5 мільйонів сіянців хвойних, листяних і чагарникових порід. У Клесівському лісництві наразі заплановано заліснити 26 гектарів, а всього в лісовому господарстві — 370. Молоді деревця «поселяться» на малопродуктивних сільськогосподарських землях, пустирях, галявинах тощо.
Так, в одному з урочищ виконуючий обов’язки лісничого Олександр Щевич показав, де кілька різновікових площ лісових культур: поряд з трирічними ростуть семирічні сосонки, дещо далі — 20-30-річні насадження, а за ними видніється вже стиглий хвойний ліс. Це є результатом великої праці колективу лісівників. Весною, на сезон посадки, підприємство додатково набирає 300 робітників, аби в стислі оптимальні строки зробити важливу справу лісовідновлення, використати кожен гектар для нових насаджень. Одночасно проводять заходи зі сприяння природному поновленню на площі 135 гектарів. На таких ділянках підсівають насіння сосни та жолуді дуба. Для кращих сходів грунт місцями підорюють, рихлять з допомогою культиватора тощо.
— Відновити хвойний ліс на місці рубок головного користування — справа трудомістка і без праці людей, дотримання відповідної технології неможлива. У кожному лісництві є теплиці під зелене живцювання на 6–7 тисяч живців, а в Любинському недавно створили ще одну, тим самим подвоїли їх кількість. Багато старань і зусиль докладають для їх вирощення бригадир лісокультурниць Галина Коваль та її колеги. У тепличних умовах вони проводять живцювання різних декоративних порід. Для кращого вкорінення живці занурюють у стимулятори росту, восени пересаджують у шкільне відділення на дорощування. Потім через 3–4 роки саджанці реалізовують, що приносить лісгоспу значні кошти. Минулого року підприємство отримало понад 30 тисяч гривень від реалізації посадкового матеріалу туї, ялівця, самшиту, ялини й інших декоративних порід. Насіння шишок найбільш потрібної породи сосни щороку збирають до 30 тонн. У Чабельському лісництві працює шишкосушарка, за технічними характеристиками найкраща в Рівненському обласному управлінні лісового господарства. Тож Клесівський лісгосп повністю забезпечує свої потреби в насіннєвому матеріалі.
Ще й допомагає іншим підприємствам. Крім того, щороку засаджують 4-гектарну плантацію ялинок для реалізації перед різдвяними святами.
Головний лісничий Ігор Артюшок брав участь у Всеукраїнській толоці з посадки лісів на Херсонщині. Цими днями повернувся в Клесів. На його думку, саме там, у степових районах України треба щороку в декілька разів збільшувати лісові насадження. А в Клесівському лісгоспі лісовідновленням охоплено всі можливі землі. Бо місцеві лісівники глибоко розуміють необхідність цієї праці для майбутнього, виконують її з натхненням, висококваліфіковано, як і належить справжнім господарям зелених багатств рідного краю.
Тетяна КРУК,
інженер з лісовідновлення ДП «Клесівське лісове господарство».
Тетяна КРУК,
інженер з лісовідновлення ДП «Клесівське лісове господарство».
