Теперішня школа має бути закладом, який формує ставлення дитини до свого здоров’я як національного багатства. Але останнім часом почастішали випадки захворювання серцево-судинної системи, дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту і щитовидної залози в школярів. На мою думку, є три способи запобігання цим хворобам: насамперед, вживання екологічно чистих продуктів, обґрунтовані і вміло продумані заняття фізичною культурою і спортом, виїзд дітей упродовж навчального року в табори відпочинку і санаторії.
У 1988 р. обласний відділ освіти надіслав у школи рекомендації, в яких йшла мова про те, що в радіаційно забруднених зонах не можна бігати кроси, метати гранату, стрибати у висоту і довжину, виконувати опорний стрибок через коня. Спочатку на це не звернув особливої уваги, продовжував виконувати державну навчальну програму з фізкультури, але з навантаженням на половину меншим. Було помітно, що діти не в силі справитись з ним. Так, приміром, під час бігу на довгі дистанції (2, 3 км) в деяких юнаків-старшокласників з’явилась кровотеча з носа і рота, запаморочення, нудота. Учні середніх і старших класів швидко стомлювались, спостерігалась млявість, небажання виконувати вправу. Все це, на жаль, можна спостерігати і нині. Усе частіше діти втрачають свідомість.
Варто сказати, що робиться дирекцією школи для поліпшення здоров’я дітей. Під час навчального процесу та літніх канікул щороку близько 40-45% дітей оздоровлюються в таборах відпочинку в екологічно чистих областях України. Практично всі учні школи отримують гаряче харчування. Кілька разів на день техпрацівниці роблять вологе прибирання класів, коридорів, спортзалу, їдальні. Доріжки до школи і шкільне подвір’я заасфальтовані.
А тепер слід сказати, що ж гальмує цю роботу. Нині в школі не працює медсестра, яка б займалась оздоровленням учнів, здійснила глибокий медичний огляд. Скажімо, вже не за горами фініш навчального року, але до цього часу медики з райцентру ще не відвідували школу, а вже минуло більше півтора року, як обстежували стан здоров’я наших дітей. І така сумна картина по всіх сільських школах у районі. А жаль, бо практично кожен другий учень хворіє на ту чи іншу хворобу, здебільшого пов’язану з Чорнобильською трагедією. Якщо говорити про стоматологів, то ні учні, ні їхні наставники не можуть пригадати, коли, в якому році вони останній раз були в нашій школі!..
І наостанок хочу звернутись до своїх колег: ми, вчителі фізкультури, повинні систематично, наполегливо підвищувати свій професійний рівень, не бути пасивними спостерігачами, а навпаки - активним організатором фізичного загартування й оздоровлення школярів, які в недалекому майбутньому прийдуть нам на зміну. Якщо споживацьку психологію змінимо на творче мислення, добросовісне ставлення до роботи, тоді, безумовно, зможемо впевнено розрахувати на бажані результати оздоровлення дітей.
Тож закликаю до творчої співпраці медиків, директорів школи і вчителів заради нашої завтрашньої зміни. Хочеться вельми сподіватись, що воно так обов’язково і буде.
Василь ЗІНЕВИЧ, вчитель фізкультури, валеології, основ здоров’я Стрільської ЗОШ І-ІІІ ступнів
